Цього літа Андрій Книш побував на буковинському «Гранд-Каньйоні»
Фото надано А. Книшем
A
A
A
Чернівчанин розвідав мальовничі куточки Буковини після цьогорічної повені і поділився своїми конструктивними думками
Чернівчанин Андрій Книш справедливо заслуговує на звання експерта з подорожей, адже чоловік ніколи не сидить склавши рук навіть у вільний від роботи час. Його стихія – велосипедні подорожі, а сильний туристичний бік – бувати у цікавих місцях і вміти побачити те, що, буває, не бачать інші.
– Під час своєї останньої подорожі, яка була в районі, де з’єднуються наші буковинські річки – Черемош і Прут – спостерігав дива природи, і зараз маю дуже багато думок на тему екології та наслідків від паводків. Гадаю, людству потрібно зробити висновки.
«Чорторийських озер з лебедями не існує»
– Тож як змінилася Буковина після паводків: що втратили, а що – набули?
– З одного боку, величезна трагедія не лише для Буковини, а мабуть, України чи навіть планети – чорторийських озер з лебедями не існує. Дамбу змито, озера висохли і тепер невідомо, куди птахи прилетять зимувати. А це питання важливо вирішити. І без участі людей, громади, держави (яка б профінансувала відновлення дамби) неможливо навіть приступити до цього величезного нового екологічно проблемного проєкту, який можна або занедбати, або зробити цікавинкою.
З іншого боку, внаслідок цієї повені нижче по течії Черемошу (10 чи 20 хвилин ходу до озер, які були) з’явилася нова локація. Вона настільки цікава і незвичайна, що сказав би – надзвичайна, яка також гідна уваги громадськості. Хочеться, щоб люди поглянули на це і зрозуміли, що отримали в підсумку. Велика вода вимила неймовірні дива, які ховає від нас Буковинська земля. І що варто: ці речі зберегти і показати чи влаштовувати там регулярні пікніки? Останнє – шлях у нікуди, адже усім відомі історії з відсутністю смітників, відтак з часом лише залишається спостерігати за накопиченням пляшок, пластику, поліетилену тощо. Насправді важливо розбудовувати інфраструктуру, щоб там побували туристи, в тому числі іноземні. Це питання дуже цікаве та варте уваги. І потрібно якісь заходи вживати. Бо таке диво природи необхідно показати усьому світові, а не просто пляшечками закидати.
І ще тут є чудова можливість живого навчання. Бо коли дитина бачить, що привезли з якогось кар’єру в садок чи біля школи, чи на подвір’я пісок, а там є такий камінь – пісковик, то вона собі думає, що то якесь сміття. І навіть гадки не має, як він народився планетою, як виглядає у природі, яким був раніше. А це важливо знати і використовувати так, щоби це було і приємно, і бережливо щодо екології. Можливо, через катаклізми природа нам показує, як не треба чинити, зокрема вирубувати ліси. А ще показує, яка вона красива і що люди можуть це зберегти. Тоді наступне покоління нам би дякувало, бо ми зробили добре, а не навпаки.
– Отже, необхідно окультурити цю місцевість і за гроші привозити туди туристів?
– Безумовно. Це величезна інфраструктурна локація в комплексі туристична Буковина.
– Чи знаєте якісь схожі проєкти, можливо, за кордоном?
– Гранд-Каньйон в Америці. Це приблизно ті самі процеси, коли вода вимиває і народжує дуже цікаві візуальні речі. Для географів, геологів, туристів, екологів та всіх шанувальників природи ця місцевість може бути дуже цікавою. Інакше кажучи, матеріал величезний і його потрібно розумно використовувати. Взагалі, місцина дуже енергетична, недарма там писали романи, знімали фільми, прилітають лебеді. Відчувається особливість цього місця – зовсім інший настрій, думки. І треба, щоби кожен це відчув. Треба дати можливість кожному там побувати, а не залишити напризволяще, а потім на черговий смітник потрапити…
Ольга ШУПЕНЯ
Думки вголос
Коли цьогоріч у червні були великі дощі, то зруйнували дамби, Черемош розлився, пішов на озера і знищив їх, тепер вони висохли. Залишилося єдине озеро, де зимували лебеді. Та й то воно заростає осокою. Виходить, лебедям немає куди повернутися. Я ще давно порушував це питання у пресі, щоби періодично розчищали озеро, бо чимраз більше осокою заростає. А для того щоби взагалі всі озера відновити (зруйноване навіть те крайнє під Брусницею, де відпочинкова зона була), то потрібні великі кошти. Ніби щось обіцяє обласне управління, але не знати, що з того буде. Поки що нічого не видно, щоби вели якісь відновлювальні роботи.Василь Пишнюк, мешканець села Чортория
Щодо проблеми довкола чорторийських озер, ми тримаємо контакт з Басейновим управлінням водних ресурсів річок Прут та Сірет. Вони подали на Київ документи з розцінками і всім, що потрібно для відновлення дамб. Але поки що відповіді немає. Тож місяць-два ще чекаємо.
І товариство «Либідь», яке орендує ставки, також не береться за їхнє відновлення, бо немає дамб, і навіть через невеличкий підйом Черемоша може знову все затопити.
А та водойма, де лебеді останніми роками зимують, є. Птахи зазвичай злітаються в сильні морози, наприкінці жовтня чи листопада.Іван Загарія, Брусницький сільський голова
Новини Чернівецької області