Ігор Савчук та Івес Россі (справа) біля модифікованого крила із турбореактивним двигуном перед його тестуванням
Фото автора

A
A
A

Про своє захоплення журналістові з Буковини розповів швейцарський пілот-винахідник Івес Россі

Коли завітав до Россі Івеса – 60-річного швейцарського пілота, винахідника крила із турбореактивним двигуном, він не одразу, але погодивcя на інтерв’ю з наполегливим українцем. При цьому запитав: «Для чого це Вам?». На що йому відповів: «Щоби отримати від Вас пораду і натхнення, котрі зможу передати в Україні членам аероклубу «Крила Буковини». Це спонукатиме буковинців розвивати малу авіацію, відновити польоти літаків малої авіації на Лужанському летовищі, а також  допоможе і підтримає  пілотів-аматорів, приміром, таких як Леонід Ковальчук, котрі на голому ентузіазмі власними силами будують літаки і здійснюють на них польоти».

Россі Івес – колишній військовий пілот швейцарських повітряних сил, який пілотував надзвукові літаки «Mirage», пілот-капітан Swiss Air боїнг, Аеробусу 320. Я представився пану Россі як пілот, котрий налітав певну кількість годин та пілот-парапланерист, а також редактор газети «Біблійне Слово».

«Тим, хто цікавиться цією справою, пораджу перевірити себе: викинути мобілку і просто політати для себе, а не для показухи»

Івес Россі

Пан Івес призначив мені зустріч на невеликому швейцарському аеродромі «BEX» в ангарі, де стоять літаки, котрі він реставрує. В результаті відбулася цікава розмова, під час якої відомий пілот-винахідник відповів на поставлені мною запитання.

Варто зауважити, що Івенс не спілкується з представниками преси та не дає жодних інтерв’ю. І наприкінці нашої розмови зізнався, що пішов на компроміс із собою, погодившись на це інтерв’ю, через наше спільне захоплення та мою наполегливість. Адже ми навіть чимось схожі: Івенс також займається водно-лижним спортом, парапланеризмом та дельтапланеризмом, повітряним серфінгом, зимовим сноубордом і лижами, цирковим колесом.

Читайте також:  У Чернівцях відкрили новий Центр медичної реабілітації

– Пане Івес, щиро вдячний, що маю таку нагоду зустрітися з Вами. Скажіть, польоти – це спорт, чи швидше, хобі?

– Я проста людина і люблю все те, що мені подобається, в тому числі різні літальні пристрої. Такі, приміром, як крило з турбореактивним двигуном.

– Я бачу тут чотири двигуни на одному крилі…

– Їхня потужність 88 кг тягової сили кожного. Всього є чотири двигуни. Авіапальне – гас. Його вистачає на 8-12 хвилин польоту. Окрім того, є три парашути, які вмонтовано у двох крилах (про всяк випадок). Один із них призначений для обов’язкових посадок. А інший – для надзвичайної ситуації, який потрібно відкрити, щоб врятувати «крило».

Ця річ – досить дорога. Ось це все, що бачите – це тільки нові «крила», котрі я розпочав відновлювати. Дещо змінилося в конструкції двигунів. Скажімо, пристрій, котрий регулює зміну позиції сопла двигуна. Переважно, це проєкція реактивного двигуна, але у менших розмірах.

Зауважу, що політ здійснює людина, а не «крило». Не «крило» керує польотом, а пілот, який є частиною літального пристрою. Тобто, моє тіло – це фюзеляж, як у літаку, але фюзеляж, котрий рухається. В середньому тримаюся під час польоту висоти 1800 метрів. При цьому виконую в повітрі «бочки» та петлі.

Скажу відверто, це досить дороге захоплення. Вартість одного «крила» сягає майже $148 тисяч. Під час створення «крила» постійно відбуваються непередбачувані речі: ви здійснюєте монтаж, випробовуєте агрегати, щось ламаєте і продовжуєте рухатися далі. Та, як на мене, то все вартує того, щоб цим займатися.

Читайте також:  «Нова пошта» з 1 грудня підвищує тарифи на основні послуги

– Бачив, коли літаєте, то руки тримаєте майже разом, а можете під час польоту простягнути руку, як супермен у фільмі?

– Так, це можливо, але в польоті на швидкості 200 км/год це потрібно робити дуже повільно. При різкому русі чи випрямленні руки миттєво може збитися стабілізація польоту «крила» і тут же доведеться відкривати рятувальний парашут.

Кожна мить польоту, кожна секунда повинна перебувати під постійним контролем. Перед польотом треба розслабитися і також зробити легку фізичну розминку. Під час польоту використовую шолом, який обладнано звуковим висотоміром, таким самим як у парапланеристів. Також він звуком попереджає, коли потрібно відкрити основний парашут під час приземлення. Я завжди усвідомлюю, що кожної секунди ризикую життям, але переконаний, шо є вищі силі, які мене оберігають.

На аналогічному літаку на Буковині Ігор Савчук здійснив свій перший політ

– Чи є охочі, які просять Вас навчити їх літати?

– До мене зверталися з проханням із Еміратів та інших країн бізнесмени, які хочуть навчитися літати. Але це не означає, що я вже такий фахівець-професіонал, щоби навчати інших. Я б це наразі назвав своїм хобі. Літати – це для мене життя в прямому значенні цього слова. Я маю двох учнів. Але так доводиться за них переживати, хоча вони зі мною вже довго літають і досить успішно.

Тим, хто зацікавився цією справою, пораджу перевірити себе: викинути мобілку і просто політати для себе, а не для показухи. Політ потрібно пережити серцем, перейти в цей чудовий світ польотів зі своїм твердим переконанням, ось це – МОЄ! Поступово згодом ви вдосконалитеся у цій справі.

Читайте також:  У Чернівцях говорили про архітектурні особливості театру. Ось декілька цікавих фактів із дискусії

Пам’ятайте, що Jetполіт – це політ не крилами, а вашим тілом та душею. Щоб хоч трішечки уявити це, наче водій, який їде на автомобілі на великій швидкості, висунути з вікна руку і долонею регулювати кут зустрічного потоку повітря. І що обережніше ви це робите, то менше маєте шансів пошкодити руку. Обережність – це найперше, що потрібно. Вона супроводжує мене здавна.

– Коли набираю на параплані належну висоту, я відпускаю брейки (рулі) і, піднявши руки догори, вигукую: «Слава тобі, Боже, за таку можливість!». Чи згадує Ви там на висоті свого захисника?

–  Я не прихильник якоїсь церкви. Під час польоту завжди перебуваю в думках та душею молюся. Хоча до церкви не ходжу. Я глибоко вірю в душі.

Скажіть, Івесе, дивлячись на мене, я міг би здійснити такий екстремальний політ?

– Скажу відверто, не знаю. Але бачу, що ти добра людина і фізично добре підготовлена.

– Щоб Ви побажали моїм друзям-землякам – пілотам авіаклубу «Крила Буковини»?

– Бажаю, щоб прислухалися голосу серця і розуму і слідували тому, що підказує душа.

Щиро вдячний, пане Івес, за те, що при всій зайнятості погодилися зустрітися й відповісти на мої запитання. Бажаю Вам легких і безпечних польотів.

Ігор САВЧУК, пілот-парапланерист, смт Лужани

   
Новини Чернівецької області

Залишити відповідь