Голова Чернівецької обласної ради профспілок Володимира Шкварський
pogliad.ua
A
A
A
Українські профспілки: напівфантомна реальність чи дієвий орган, який стоїть на сторожі прав співвітчизників
У багатьох демократичних європейських державах незалежні від влади і великого бізнесу професійні спілки, що об‘єднують у своїх лавах найманих працівників, є важливими чинниками соціально-економічного життя. У трикутнику «профспілки-підприємці-влада» розв’язують майже всі головні питання, пов‘язані із забезпеченням зростання добробуту людей, захистом соціальних прав і виробленням курсу економічного розвитку країни. Сучасні профспілки відмовилися від авантюризму та надмірної заполітизованості, які були притаманні частині їхніх попередниць; своєю чергою працедавці не ведуть, як колись, війн із профспілковими об’єднаннями, а ставляться до них як до партнерів – не завжди ідеальних, але неминучих.
Україна теж прагне до родини європейських держав. Чи готові вітчизняні профспілки бути врівні з європейськими? І які завдання вони виконують на сучасному етами та які виклики постали перед ними? На ці та інші запитання ми попросили відповісти голову Чернівецької обласної ради профспілок Володимира ШКВАРКОВСЬКОГО (на фото).
Природний процес скорочення лав
– Останнім часом, Володимире Антоновичу, невпинно скорочується в краї кількість профспілкових організацій. Нові комерсанти і підприємці не поспішають створювати на своїх фірмах профспілкові осередки. Керівникам, схоже, це не вигідно. Відповідно, відсутній той орган, який мав би захистити права простих найманих працівників…
– Справді, не в кожному трудовому колективі зараз є профспілка. І це не секрет. За останні п’ять років стався великий спад. Це зумовлено багатьма чинниками, а найперше – негативною тенденцією зменшення чисельності членів профспілок, і це все через недалекоглядну політику влади щодо непродуманого реформування соціально-економічної сфери, лібералізації трудового законодавства, небаченого наступу на права людини праці й профспілок тощо. Що стосується цифр, то за п’ять останніх років число членів профспілок зменшилася на 29592 особи. Бо звелася до мінімуму кількість потужних підприємств – майже не діють Машзавод, «Трембіта», «Легмаш», «Електронмаш», «Кварц», де раніше трудилися по 3-7 тисяч працівників. На 369 одиниць скоротилося і число первинних профспілкових організацій. Попри це, на території області діють 1445 первинних, 52 районні, 2 міські та 18 обласних організацій галузевих профспілок. У складі облпрофради 15 первиннних профорганізацій, що безпосередньо виходять на профобслуговування облпрофрадою, із загальною чисельністю 4123 члени профспілок. Найчисельнішими є обласні організації профспілок працівників освіти і науки, охорони здоров’я, АПК, культури, лісового господарства, держустанов.
Піднесла неприємний «сюрприз» епідемія коронавірусу. Карантин змусив призупинити роботу низки підприємств, де мали роботу чимало найманих працівників-членів профспілки. І я не впевнений, що всі вони відновлять роботу. Ось через це і зменшується кількість членів профспілки.
– Раніше, пригадую, було так, що профспілки сприяли заохоченню кращих працівників, вимагали в адміністрації матеріальну допомогу, організовували всілякі там екскурсії, пікніки, вручали новорічні подарунки, забезпечували санаторно-курорте лікування, утримували бази відпочинку… Зараз же цього немає. То як залучити працівника до лав профспілки?
– Це відійшло у минуле. Як утримати членів профспілки, запитуєте? Насамперед, захистити від беззаконня. Ось, приміром, прийнято рішення у верхах про новий адміністративно-територіальний устрій країни. На Буковині було 13 сільських районів, об’єднали у три на цілу область. Отже, решту державних службовців з райдержадміністрацій, районних рад, відділів соціального захисту, інших структур скоротили. Кілька тисяч людей просто звільнили з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Існуючий закон передбачає, що у таких випадках за три місяці треба попередити профспілкову організацію. Не зроблено. За два місяці кожного працівника мали під розписку попередити про звільнення. Після цього кожного працівника, котрий підпадає під скорочення, треба було заслухати, запропонувати іншу роботу. У цьому разі навіть у комісії з ліквідації не включили представників профспілкових організацій. Хоча це закон передбачає. То чому держава сама порушує власні закони?…
– Чи є це підставою для членів профспілки звернутися до суду за захистом своїх законних прав і інтересів?
– Звичайно. З цим працюємо по кожному вже колишньому району області – Заставні, Сторожинці, Кельменцях, Кіцмані, інших, де є члени профспілок, районні осередки профспілок. Обласна рада профспілки, звісно, не може подати позов до суду стосовно порушення при звільненні членів профспілки. Тут кожен працівник має себе захистити. А в нас є правовий інспектор праці, який допоможе підготувати позовну заяву, порекомендувати адвоката.
Колективний договір – внутрішній закон
– Колись на підприємствах приймали колективні договори, які були таким собі внутрішнім законом. Порушувати його не міг ніхто, бо за його порушення суворо запитували. Чи залишаються вони тією підоймою, яка регулює стосунки між працівником і роботодавцем?
– Зараз територіальна угода і колективний договір залишаються дієвою зброєю для профспілок. Пригадую, вперше генеральним директором Машзаводу обрали Віктора Сідляра. Він за кілька днів після того зателефонував до нас і заявив, що ми закриваємо профспілку на підприємстві, а всі працівники виходять з її рядів. Ми запросили його до нас в обласну раду. Він прийшов зі всіма заступниками, економістами. Відбулася непроста розмова. І ми довели йому, що колективний договір вигідний не так працівникам, як керівникові підприємства. Він це зрозумів. Невдовзі там прийняли зразковий колективний договір, який розповсюдили по галузевому міністерству. І ми його в області узагальнили та рекомендували іншим профспілковим організаціям за приклад. Торік узагальнили колдоговір обкому профспілки працівників лісової галузі. Використали норми галузевої угоди в колективах ДП «Чернівціводоканал», тролейбусному управлінні.
У період накопичення соціальних проблем у країні без «тиску знизу» вирішувати їх дуже складно
– Укрупнення районів принесло чимало клопотів. Передбачаю, що ваші районні організації втратили свої позиції. Як виправлятимете ситуацію?
– Адміністративно-територіальний устрій передбачає укладання угод з усіма 52-ма територіальними громадами краю. Ми другі в Україні почали займатися ними. Укладено угоди про співпрацю між Чернівецькою обласною радою профспілок та 30-ма із 35-ти ОТГ, якими передбачено активізацію діяльності сторін на принципах соціального партнерства для створення сприятливих умов щодо регулювання трудових відносин, вирішення соціально-економічних проблем територіальних громад та їхніх членів. Робота щодо укладання угод з рештою новоутворених ОТГ триває. Завдяки співпраці обласної організації профспілки працівників культури з ОТГ, до прикладу, вдалося запобігти скороченню кількості працівників галузі та зберегти існуючу мережу закладів культури.
– Нині на підприємствах працюють багато незареєстрованих працівників, зарплату видають у конвертах. Без прав і соціальних гарантій. Тут профспілка може захистити таких людей?
– Намагаємося впливати на ситуацію. У нас є угода з управлінням Держпраці. Реалізується вона не просто. І ось чому. Якщо раніше був план перевірок й інспектор виїжджав без попередження перевіряти підприємство, то зараз він має поінформувати про це за місяць. Звісно, за цей час можна все поправити, щоб потім… знову порушувати. Попри це, здійснено майже 800 перевірок, внесли півтори сотні пропозицій керівникам виправити ситуацію.
Протести проти нівелювання ролі профспілок
– Пане Володимире, зараз люди виходять на акції протесту, зокрема проти високих тарифів на житлово-комунальні послуги, газ. Чи беруть у них участь профспілки?
– Безумовно. Членські організації облпрофради неодноразово брали участьу Всеукраїнських акціях протесту профспілок. Скажімо, 17 жовтня 2018 року профспілковий актив області взяв участь у Всеукраїнському марші протесту у місті Києві щодо недопущення підвищення ціни на газ та тарифів на житлово-комунальні послуги. 17 грудня 2019 року працівники апарату Чернівецької облпрофради, представники її членських організацій взяли активну участь у Києві в організованій ФПУ солідарній акції протесту проти лібералізації трудового законодавства та небаченого наступу на права профспілок. 30 січня 2020 року обласна рада профспілок підтримала Всеукраїнську акцію протесту, організувавши обласне профспілкове Віче з висуненням вимог про відхилення антинародних проєктів законів та звільнення міністра економіки Тимофія Милованова і відкликання з посади голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової. Завдяки солідарним діям з ФПУ, іншими профоб’єднаннями, а також неодноразовим зверненням президії облпрофради до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, народних депутатів України-вихідців з Чернівецької області було тимчасово зупинено руйнування Трудового кодексу, Закону про профспілки. На жаль, останніми днями влада розпочала новий наступ на права працівників і профспілок та їхні майнові права. Користуючись тим, що у період зростання захворюваності на COVID-19 діє заборона на масові протестні акції, вона знову намагається протягнути через Верховну Раду Україну свої ідеї щодо лібералізації трудових відносин та нівелювання ролі профспілок у суспільстві. Цього допустити не можна.
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області