Художники, які були змушені виїхати з рідних міст через повномасштабне вторгнення росії, разом з митцями з Чернівців створили артоб’єкт для міста, яке надало тимчасовий притулок.

У центрі Чернівців митці презентували стінопис «Сад». Четверо художників з Києва та Чернівців працювали над створенням нової туристичної локації декілька днів.

Чернівецька мисткиня Аліна Коник розповіла Шпальті, що через повномасштабне вторгнення митці були змушені виїхати з Києва у більш безпечне місце. Тому, аби подякувати Чернівцям за прихисток, вони вирішили створити спільний артоб’єкт.

«Ми познайомилися з митцями і виникла ідея створити такий артоб’єкт. Художники приїхали до нас і захотіли зробити щось для міста. За сприяння АТ «Чернівцігаз» ми розписали газорозподільну будову на території Чернівецького обласного навчально-реабілітаційного центру «Родина». Кожен з митців обрав одну з чотирьох стін та реалізував свою концепцію «Саду», — розповідає мисткиня.

Читайте також:  У Чернівцях звільнили вчительку, що спілкувалася російською мовою та назвала учня «скотиною»

Свою частину стінопису Аліна створила, надихнувшись творами Ольги Кобилянської та Лесі Українки. Оскільки ця частина стіни виходить на дитячий майданчик, мисткиня використала яскраві кольори.

Художник Олександр Богомаз з Києва зізнається, що над темою саду він працює тривалий час.

«Особисто для мене тема саду є дуже важливою. Над нею я працюю дуже давно. Це почалося з серії картин близько 4 років тому. І час від часу я щось створюю на цю тему. Я створив свою частину стінопису, а людина, яка буде це бачити, має подумати сама, що вона там бачить», — розповідає Олександр.

Микола Гончаров (Київ) свою роботу створив за декілька днів. Однак міркував над тим, як вона буде виглядати – тиждень.

Читайте також:  Житловий ваучер на 2 мільйони: у Дії запустили нову програму для підтримки ветеранів-ВПО

«Моя частина – біля огорожі, дороги, тому я зробив її яскравою. Я думав, що намалюю тут клітку, з якої звільняєтья пташка. А потім я зрозумів, що клітку вже формує загорожа. Людина, коли йде вулицею, вже бачить цю будівлю мов у клітці. Тому внизу я намалював квіти, які ростуть, ніби за гратами. А у верхній частині – птаху», – розповідає художник.

Євгена Аврусевича (Чернівці) на створення стінопису надихнула книга «Горіхове дерево». Цю назву митець дав і своїй частині стінопису.

«У 2016 році вийшла книга «Горіхове дерево». Це – мемуари єврейської дівчинки, яка жила у Чернівцях у міжвоєнний період. Вона описувала свої відчуття під час проживання тут. Отже на стіні зображено шматок фасаду будинку, де вона жила. А це вікно – було транзитом вражень від зовнішнього світу. Тут, на стіні, саду немає. Проте у дівчинки був сад свій – внутрішній. Тож, коли ми відчиняємо вікно, ми бачимо той яскравий внутрішній сад, який був у цієї дівчинки», — розповів митець.

Читайте також:  Кліматична політика, туристичний збір та індустріальний парк: головне зі звіту Департаменту соціально-економічного розвитку Чернівецької міськради

Фото Ігоря Константинюка та Ліліани Іонашку

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media

Залишити відповідь