Міжнародний день Дніпра
З прадавніх часів життя нашого народу було нерозривно пов’язане з Дніпром – найбільшою річкою України. Дніпро забезпечує мільйони людей питною водою, зрошує сотні тисяч гектарів посівів, дає змогу виробляти електроенергію та є транспортною магістраллю. У водах цієї ріки відбувалося хрещення Русі, а на її порогах панував дух незалежної козацької держави. Дніпро важливий не тільки для України, а й для Росії та Білорусі, територією яких пролягає його шлях. На жаль, сьогодні ця ріка потерпає від екологічних негараздів, тож для того, щоб привернути до них увагу, встановлено спеціальне свято – Міжнародний день Дніпра, яке відзначається щороку в першу суботу липня.
Витік Дніпра знаходиться на території Росії – в Смоленській області. Там річка тече через змішаний ліс і на перших кілометрах є ледь помітною. Нижче за течією Дніпро стає дедалі більшим завдяки впадінню приток. За розмірами серед них виділяється річка Вязьма, на якій стоїть однойменне місто. Першим містом на Дніпрі є Дорогобуж – приблизно за 200 кілометрів від витоку. Біля цього міста два рукави Дніпра утворюють перший великий острів довжиною близько 2-х кілометрів.
До Смоленська, віддаленого від витоку на 400 кілометрів, Дніпрове русло є досить звивистим, а потім стає більш прямолінійним. Ріка тече переважно в західному напрямку. Останнім російським населеним пунктом на Дніпрі є село Красне, розташоване на правому березі ріки, тоді як лівий – вже територія Білорусі. Поблизу білоруського міста Орша на Дніпрі є порожисті ділянки, а течія стає значно швидшою. Після Орші річка змінює свій напрям і тече з півночі на південь.
Нижче міста Могильов ширина річкової долини збільшується, з’являється широка заплава. Звідси й аж до кордону України Дніпро має багато звивин, і подекуди не одне, а два русла. В Білорусі у Дніпро впадають три великі притоки – річки Друть, Сож та Березина.
На територію України Дніпро переходить трохи північніше гирла Прип’яті, і його правий берег поступово стає вищим. Відомою особливістю Дніпра є пороги, які тягнуться на протязі близько 100 кілометрів на ділянці між Дніпропетровською областю та Запоріжжям. До спорудження водосховищ перепад рівня води на порогах сягав 31 метра. Нижче порогів на Дніпрі розташований великий острів – Хортиця.
Перші письмові свідчення про Дніпро залишив Геродот у своїх описах Скіфії, датованих 450 роком до нашої ери. Давньогрецький історик бачив ріку повноводною, з чистою й смачною водою, з безліччю риби, а Дніпрові береги описав як родючі поля та багаті пасовища для худоби з високими травами.
Протягом тисяч років на берегах Дніпра мешкало чимало народів – скіфів, сарматів, готів, гунів, проте роль ріки істотно зросла лише в часи формування Київської Русі, коли на високому правому березі з’явилося місто Київ. В період розквіту слов’янської держави Дніпро був артерією, яка з’єднувала її з іншими землями від Балтійського до Чорного морів. Проте після монголо-татарської навали й занепаду Києва шлях по Дніпру майже втратив усі свої переваги.
Значення найбільшої української річки стрімко зросло разом з розвитком вільного козацтва в XVI столітті – на нижньому Дніпрі виникла Запорізька Січ. Місце розташування Січі неодноразово змінювалося, але козацькі землі протягом всього їхнього існування тяжіли до Дніпрових берегів, бо річка дозволяла козакам на човнах діставатися аж до Чорного моря й захищати рідну землю від чужоземних загарбників.
Після смерті Богдана Хмельницького війни між претендентами на гетьманство розділили Україну по руслу Дніпра на Лівобережну та Правобережну, а вже наприкінці XVIII століття вся територія басейну Дніпра повністю перейшла під владу Російської імперії. Річку використовували для транспортного сполучення, вилову риби, а також роботи млинів.
Значного втручання у вигляді людської діяльності Дніпро почав зазнавати в XX столітті. Тоді як ніде в світі не споруджували гідроелектростанцій на рівнинних ріках, на Дніпрі за радянських часів було збудовано численні ГЕС. Це порушило здатність річки до самоочищення, вона почала міліти й замулюватися, до того ж під водосховищами назавжди було поховано величезні площі родючих заплавних земель.
Було затоплено також і природні річкові фільтри – Дніпрові пороги. Майже знищено рибне багатство – зараз важко уявити, що колись звичними для української ріки були такі осетрові види, як стерлядь та білуга. Штучне підняття рівня води в Дніпрі греблями спричиняє загибель малих рік, тому що в них теж уповільнюється течія.
Окремою темою є забруднення річкових вод Дніпровського басейну містами з їх комунальними та промисловими підприємствами, а також сільгоспугіддями, смітниками та іншими джерелами господарської діяльності людини. До того ж в 1986 році у води Дніпра потрапило чимало радіоактивних речовин після аварії на Чорнобильській АЕС.
Деякі науковці пророкують повну загибель Дніпра приблизно через 300 років, якщо не почати вживати заходів щодо його відновлення вже сьогодні. Проблемами річки перейнялися громадські організації екологічного спрямування України, Росії та Білорусі. В 2002 році на Дніпровському форумі ними було засновано Міжнародний день Дніпра. Відтоді в першу суботу липня це свято відзначають одразу в трьох слов’янських країнах, а особливою популярністю воно користується в тих містах і селах, які безпосередньо розташовані на Дніпрових берегах.
Дніпро забезпечує дві третини території нашої країни водопостачанням. Понад 50 великих міст України розташовані на його берегах. Тому такою важливою є якість річкової води, адже від неї безпосередньо залежить здоров’я українців. Відпочинок на Дніпрових пляжах, туризм, водні види спорту теж відіграють важливу роль в нашому житті, тому кожному треба намагатися зберегти цю величну ріку для себе та для майбутніх поколінь.
В Україні природоохоронна діяльність стикається з труднощами у вигляді недосконалого законодавства та обмеженого фінансування. Найважливішим є очищення стічних вод на очисних спорудах, проте реальних успіхів у цій справі ще зовсім мало. Тому Міжнародний день Дніпра покликаний стимулювати запровадження сучасних технологій, передусім на великих підприємствах. Важливими також є мінімізація та переробка відходів, боротьба із засміченням прибережних смуг, належна експлуатація гідротехнічних споруд, захист риби від браконьєрства.
Міжнародний день Дніпра спонукає громадськість до проведення корисних акцій, наприклад, з розчищення річкових русел, насадження дерев на березі, прибирання місцевості. Це свято підкреслює, що Дніпро — невід’ємна складова України і заслуговує не лише на постійну увагу, а й на дбайливе ставлення.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні