Міжнародний день Нельсона Мандели
Нельсон Мандела – той, кому вдалося подолати апартеїд, захисник прав і свобод, політичний в’язень, миротворець, перший президент Південно-Африканської Республіки, обраний на нерасових виборах. Неймовірно, що всі ці високі здобутки та тяжкі випробування випали на долю однієї людини. Але найголовнішим є те, що Мандела був і залишається одним з найбільших моральних лідерів нашого часу і доказом того, що навіть одна людина здатна подолати несправедливість у великих масштабах. На знак визнання вкладу Нельсона Мандели в боротьбу за мир та загальнолюдські цінності, ООН встановила Міжнародний день Нельсона Мандели, який світ щороку відзначає 18 липня.
18 липня 1918 року в родині члена королівської ради народності тембу, яка мешкала в селі Мфезо на східному узбережжі ПАР, народився син. Новонародженому дали ім’я Роліхлахла, що у вільному перекладі означає «порушник спокою». На той час у ПАР існувала традиція – вчителі-місіонери в школах давали школярам англомовні імена. Тож коли в семирічному віці Роліхлахла пішов до школи, то отримав нове ім’я – Нельсон, на честь легендарного адмірала Гораціо Нельсона.
Коли хлопчику виповнилося 9 років, помер його батько, і опіку над ним узяв тимчасовий правитель тембу, який сподівався, що в майбутньому Нельсон стане королем свого народу. Тому Мандела зміг продовжити навчання, в якому мав неабиякі успіхи. Крім цього, він захопився ще й спортом – боксом та легкою атлетикою.
В 1939 році Нельсон Мандела почав навчання в університеті Форт-Хейр, єдиному на той час вищому навчальному закладі західного типу для чорношкірих африканців. Та вже наступного року за політичні виступи й протести Нельсона разом з його найкращим другом Олівером Тамбо виключили з університету. Згодом Нельсон закінчив навчання заочно, здобувши ступінь бакалавра мистецтв, після чого знову почав вчитися – цього разу на юридичному факультеті університету Вітватерсранда.
В той час Мандела познайомився з людьми ліберальних поглядів – активістами руху проти расової дискримінації. Як чорношкірий студент, який зазнавав несправедливого ставлення, він охоче приєднався до їхніх лав. В 1944 році Нельсон став членом Африканського національного конгресу та разом з Олівером Тамбо заснував Молодіжну лігу АНК.
Захоплення політикою Мандели лише посилилося, коли в 1948 році на виборах у ПАР перемогла Національна партія, запровадивши систему расової сегрегації – апартеїд. Це означало обмеження базових прав чорношкірих, зокрема, заборону на їхню участь в державному управлінні. У відповідь Африканський національний конгрес прийняв план, розроблений Молодіжною лігою АНК – це були страйки, акції громадянської непокори та інші ненасильницькі методи боротьби.
Втім, протистояння між корінним населенням та урядом лише загострювалося. В 1956 році Нельсона Манделу було вперше арештовано за звинуваченням у державній зраді, проте цього разу суд його виправдав. Після жорстокого розстрілу поліцією мирних демонстрантів у місті Шарпевіль 1960-го року країну охопили заворушення, тому уряд оголосив діяльність АНК поза законом.
Для Нельсона Мандели та його побратимів це означало початок роботи в підпіллі, до того ж було зрозуміло, що пасивний спротив є неефективним. Було прийнято рішення перейти до більш радикальних дій – Нельсон з іншими активістами пройшов партизанську підготовку в таборі Алжиру, а в 1961 році став співзасновником та лідером озброєної організації «Спис нації».
За діяльність цього об’єднання – акти диверсії, саботажу та збройний опір поліції, 1963 року Нельсона Манделу арештували. Судовий процес тривав 8 місяців, привернувши увагу міжнародної спільноти, а сам підсудний виступив із заявою, яка стала широко відомою в світі. Частково визнавши свою провину, він засудив апартеїд та висловив рішучість померти за ідеали демократії та рівності. Манделу було засуджено до довічного ув’язнення.
Перші 18 років ув’язнення Мандела провів у маленькій камері без водопостачання і щодня працював у вапняковому кар’єрі. За будь-яке порушення режиму до нього, як і до інших в’язнів, застосовували фізичні покарання. Попри всі труднощі, Нельсону вдавалося вчитися заочно в Лондонському університеті та отримати ступінь бакалавра права, а також написати автобіографічну книгу «Довгий шлях до свободи».
В 1980 році Олівер Тамбо розпочав кампанію «Свободу Нельсону Манделі», під впливом якої уряд ПАР став відчувати міжнародний тиск. Тому двічі – в 1982 та 1988 роках Манделу переводили до інших в’язниць з більш прийнятними умовами перебування. Нарешті, в 1988 році новим президентом країни Фредеріком де Клерком було знято заборону АНК, а 11 лютого 1990 року він наказав звільнити Нельсона Манделу.
На свободі Мандела очолив переговори АНК з владою та іншими партіями про відміну апартеїду й створення міжрасового уряду. В грудні 1993 року Нельсон Мандела отримав Нобелівську премію миру, а 26 квітня 1994 року на парламентських виборах перемогу здобув АНК. В тому ж році, 10 травня, Мандела склав присягу як перший темношкірий президент ПАР.
Закінчивши термін свого президентства, в 1999 році Нельсон Мандела пішов з політики, але залишився борцем за соціальну справедливість. Він став одним з небагатьох людей, чиї заслуги були визнані на високому рівні ще за життя – в 2009 році ООН з ініціативи президента ПАР Джейкоба Зуми встановила Міжнародний день Нельсона Мандели. Помер Мандела 5 грудня 2013 року, у 95-річному віці.
Оскільки Нельсон Мандела провів 67 років у боротьбі за рівність, справедливість та гідні умови життя для всіх, ООН та Фонд Нельсона Мандели пропонують в день вшанування його пам’яті виділити хоча б 67 хвилин для добрих і шляхетних справ. Це можуть бути будь-які дії, які здатні покращити життя вразливих верств населення або стан довкілля. Приміром, можна відвідати дитячий будинок, прихопивши подарунки та ласощі для дітей, допомогти по господарству сусідам похилого віку, прибрати громадську територію, пожертвувати кошти на користь малозабезпечених громадян. Якщо ми зможемо виділяти ці символічні 67 хвилин якомога частіше, то безумовно змінимо світ на краще – спершу в найближчому оточенні, а потім і в ширшому вимірі.
Цього дня доречно розповісти про життя Нельсона Мандели дітям, адже це чудовий приклад нездоланного прагнення до мети, яке до того ж мало цілком успішний фінал. Також слід розповсюджувати інформацію про Міжнародний день Нельсона Мандели в соціальних мережах.
Можна переглянути художній фільм виробництва США «Нескорений» – біографічну драму, в основу якої покладено цікавий епізод з життя Мандели, коли після обрання президентом він намагався об’єднати країну, закликаючи чорношкірих громадян вболівати на чемпіонаті з регбі за національну збірну, яка складалася з білих гравців.
Цей день нагадує про те, що Нельсон Мандела прожив неймовірне життя, демонструючи мужність та вірність своїм принципам попри всі труднощі й негаразди. Після 27 років у в’язниці він зміг стати президентом своєї країни, зруйнувати принизливу систему апартеїду та досягти міжнаціонального порозуміння. Цінності Мандели – демократія, свобода, примирення та повага є такими, що ніколи не втратять актуальності.
Крім того, що Нельсон Мандела був успішним політичним діячем, він був доброю та чуйною людиною і дуже любив свій народ. Оскільки населення Південної Африки страждало від бідності, безробіття та хвороб, Мандела завжди намагався допомагати співгромадянам. Приміром, його фонд, створений в 1999 році, зосереджував свою діяльність на таких проблемах, як розвиток сільських районів, будівництво шкіл, лікарень, просвітницькі кампанії та боротьба проти СНІДу.
Міжнародний день Нельсона Мандели є закликом до практичних дій, адже життя цієї людини – приклад того, що будь-яка реальність, навіть найсуворіша, піддається впливу цілеспрямованої волі, навіть коли на перший погляд здається, що змінити нічого неможливо. Тому ця подія є важливою для всіх, хто займається волонтерською та громадською діяльністю, а також для всіх охочих до них долучитися.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні