A
A
A
У залі обласної філармонії відбувся концерт, присвячений 90-річчю Андрія Миколайовича Кушніренка
Минулої суботи у переповненій залі Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка відбувся феєричний концерт, присвячений 90-річчю від дня народження багаторічного художнього керівника і головного диригента Державного заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю України. Ним після закінчення диригентсько-хорового факультету Львівської консерваторії він став у 1962 році і невтомно керував колективом аж до 2013-го, коли його невтомна душа відлетіла за небесний небосхил.
За словами його доньки Ольги, котра зі своїми студентами приїхала зі Львова на концерт пам’яті батька, Андрію Миколайовичу пропонували роботу у найвідоміших колективах Києва, Львова, та він обрав своєю творчою долею Буковинський ансамбль, яким керував понад півстоліття. «Ансамбль – то завжди була його перша дитина, а потім я…» – з теплою усмішкою згадує Ольга Андріївна.
Андрій Кушніренко досяг того, що нині хору властива академічна манера співу, чистота інтонування і здатність відтворювати широкий спектр динамічних відтінків
Ювілейний концерт був вдало спрограмований його нинішнім художнім керівником і головним диригентом, народним артистом України Ярославом Солтисом. У невеличких перервах між запальними танцями та вокально-хоровими творами, які довершено виконували танцюристи й співаки, Ярослав Андрійович повідував численній аудиторії, як батько одного разу повіз малого Андрія в Почаївський монастир, де той вперше почув хоровий спів. А вже наступної неділі хлопець попросив батьків відпустити до місцевої церкви у селі Великі Загайці, що на Тернопільщині, де пристав до церковного хору співав там аж до вступу до Львівського музично-педагогічного училища імені Філарета Колесси, після закінчення якого був рекомендований для навчання в консерваторії.
А далі була робота з творчим колективом у Чернівецькій філармонії, дбайливому доборі виконавців. За його керівництва ансамбль став одним із провідних художніх професійних колективів, двічі лауреатом міжнародних конкурсів (1967, 1977), а 1969 роre отримав звання Заслуженого ансамблю України. Виступи прославленого колективу користувалися великим
успіхом як в Україні, так і за кордоном. Заслужений Буковинський ансамбль під орудою Андрія Кушніренка з великим успіхом виступав у Фінляндії, Чехословаччині, Польщі, Італії, Румунії.
Ярослав Солтис чимало років працював пліч-о-пліч з Андрієм Кушніренком, який виховав прекрасних виконавців Семена Шкургана, Івана Дерду, Ніну Каплієнко, Василя Пиндика, Людмилу Радиш та багатьох інших.
– Це був справжній учитель, – зізнався народний артист України Іван Дерда. – Він виховав цілу плеяду талановитих виконавців. Мріяв про буковинську школу виконавців. І мрія збулася – 1992 року при Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича заснували кафедру музики, яку він же й очолив. І в нинішньому колективі філармонії більша половина випускників кафедри музики ЧНУ.
Велику частину здібностей, свого таланту Андрій Кушніренко віддає композиторській і педагогічній діяльності. Композиторська творчість маестро здобула широке визнання музичної громадськості України. Його пісні звучать у концертних залах, вони стали популярними серед шанувальників вокально-хорового мистецтва. Крім Заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю, твори композитора звучать у виконанні Державної заслуженої академічної капели «Думка», чоловічої хорової капели України імені Левка Ревуцького, хору імені Платона Майбороди національної радіокомпанії та інших.
Всю свою творчу діяльність як композитор, диригент, фольклорист та педагог Андрій Кушніренко спрямовував на національне відродження і розвиток української національної культури і освіти. За свою діяльність йому присвоїли звання народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, обрали членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України, професором, він став лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка та Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, почесним громадянином міста Чернівці.
Численні шанувальники народної творчості на ювілейному концерті щиро й довго аплодували співакам і танцюристам ансамблю. На жаль, серед них не було представників ні міської, ні обласної влади, котрі були запрошені на імпрезу. Не вважали за необхідне скласти шану шанованій людині, його колективу. Зрештою, подякувати народному артисту України Ярославу Солтису, для якого це був останній вихід на сцену філармонії.
– Для мене було важливо, щоб у колективі збереглися традиції, започатковані Андрієм Миколайовичем, – зазначив Ярослав Солтис. – На мій погляд, мені вдалося втримати високу планку. На жаль, надійшла зверху вказівка про скорочення колективу. Чимало з нас мусить покинути улюблену справу. Але це не головне. Гірко, що нам не вдалося встановити меморіальну дошку нашому видатному колезі. У влади, бачите, не знайшлося коштів на це. Радили пошукати спонсорів. Хіба ж почесний громадянин міста Чернівці не заслужив на це?
Ювілейний концерт висвітлив велику народну шану й повагу Андрієві Кушніренку – справжньому культурному діячеві, композитору, вихователю молоді. Бо він насправді народний, а не владний.
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області