Експерт пояснив, чому складно організувати багаторівневий захист навчальних полігонів від ударів РФ
Ексклюзив
05.06.2025 19:47
Укрінформ
Військові доклали максимум зусиль, щоб мінімізувати людські втрати внаслідок російських ударів по навчальних полігонах.
Про це в коментарі Укрінформу вказав полковник запасу ЗСУ та військовий експерт Сергій Грабський.
«Військові статути пишуться кров’ю, на жаль. Військові зробили максимум, щоб мінімізувати втрати. Під час попереднього ураження полігону на ньому працювала рота. Завдання виконували 70 осіб, втрати становили 6. Менше 10% безповоротних втрат внаслідок такого потужного удару ракети», – пояснив він.
За словами експерта, неможливо відмовитися від занять на полігонах, проводити їх персонально для кожного солдата, хоча навчальні центри і не захищені засобами ППО на найвищому рівні. Зокрема, такий багаторівневий захист неможливо організувати вже тому, що з’явилося багато тимчасових навчальних центрів, які не існували раніше.
«Обов’язково має бути злагодження одиночне, потім – всередині підрозділів, злагодження підрозділів і – організація взаємодії. Як організувати всі етапи навчання, якщо танкова рота буде навчатися окремо від піхотної? Технічно це неможливо», – заявив Грабський.
Велику небезпеку для військових становлять російські дрони-розвідники, які корегують ракетні удари. За словами полковника, у роти, яка проводить заняття на полігоні, може просто не бути штатних засобів, щоб знищити такий дрон.
Читайте також: Росіяни завдали ракетного удару по навчальному підрозділу на Полтавщині, є поранені – Сухопутні війська
«Їх взагалі на полігоні може не бути. Немає сенсу замикатися на засобах розвідки – звідки ми знаємо, що серед тих, хто навчається, немає агентури, яка поставила маячок і саме на нього ракета прилетить? А «Орлан» був тільки відволікаючим фактором. Неможливо передбачити, коли і як противник застосує щось нове», – зазначив військовий експерт.
За його словами, необхідні для збереження життя особового складу заходи вживаються, але існують певні системні проблеми, як-от «пережитки радянщини».
«Непотрібні шикування особового складу, проведення виснажливих нарад, використання застарілих методик. У нас буває так, що людина користується запиленими конспектами середини ще 70-х років, які не мають ніякого відношення до сучасних бойових дій», – зауважив Грабський.
На думку експерта, навчання має торкатися наразі лише того, що дійсно застосовується у бойових діях, але людям, що служили ще у радянській армії чи в ранніх 90-х, може бути складно прийняти зміни.
«Будь-які бойові алгоритми прописувались під певні види зброї. Щось втратило актуальність, щось з’явилось натомість. Людина може бути тричі патріотом України, але вона служила ще в радянській чи пострадянській армії, зараз її призвали, а вона не розуміє, що армія вже інша», – зазначив він.
Також, за словами експерта, не завжди на посади інструкторів потрапляють люди, які відповідають необхідним критеріям, і це шкодить рівню підготовки і дисциплінованості особового складу.
«Свого часу з моєї групи (не в Україні) з 26 чоловік тільки двох відібрали для подальшої підготовки як інструкторів (я один з них і продовжую вести заняття). Це копіткий процес і динамічний. А інструктор може бути не надто відданий справі», – пояснив Грабський.
Як повідомлялося, 4 червня росіяни завдали ракетного удару по одному з навчальних полігонів Збройних сил України, що розташований неподалік Полтави. За попередньою інформацією, по об'єкту вдарили балістичною ракетою «Іскандер-М». Унаслідок атаки поранень зазнали 16 військовослужбовців, двоє з них згодом померли у лікарні.
Новини з передової