Авіаційний колапс: дезінтеграція Росії, коли обривається зв'язок регіонів із центром. Але це не основне…
10.07.2025 12:07
Укрінформ
Поки Москва підраховувала збитки від скасованих авіарейсів, українські дрони також нищили її військово-промисловий комплекс
Як уже відомо, внаслідок масованого нальоту українських безпілотників на територію Росії 5–7 липня, який, за заявами самої ж Москви, налічував майже 500 апаратів, цивільна авіація агресора зазнала справжнього колапсу. Однак, зосереджуючись на сотнях скасованих рейсів та багатомільйонних збитках авіакомпаній, важливо не випустити з уваги принципове питання: якою була справжня мета цієї атаки? Схоже, що параліч роботи аеропортів – це лише гучний, хоч і приємний для нас побічний ефект. Справжні ж цілі були значно амбітнішими та стратегічно ще важливішими. Тож що ми насправді знаємо про наслідки цього шторму наших безпілотників?
ПОВІТРЯНИЙ ПАРАЛІЧ: ЯК ДРОНИ «ПОСАДИЛИ» РОСІЙСЬКУ АВІАЦІЮ
Вихідні 5–7 липня перетворилися для російської авіаційної галузі на справжній кошмар. Через масовану загрозу з повітря аеропорти в понад десяти містах центральної частини Росії, включно з ключовими хабами Москви та Санкт-Петербурга, були змушені запровадити масштабні обмеження. Телеграм-канали, пов'язані з Росавіацією, протягом двох діб рясніли повідомленнями про «тимчасове обмеження на прийом та випуск повітряних суден» в аеропортах Іванова, Калуги, Пскова, Тамбова, Кірова, Нижнього Новгорода та інших. Найважча ситуація склалася в столичних «Шереметьєво», «Внуково», «Домодєдово» та петербурзькому «Пулково».
Офіційна статистика, оприлюднена Росавіацією, вражає своїми масштабами: з опівночі 5 до ранку 7 липня було скасовано 485 рейсів, ще 88 літаків перенаправлено на запасні аеродроми, а 1,9 тисячі рейсів було затримано. По допомогу через транспортний хаос звернулися майже пів мільйона пасажирів, було оформлено 43 тисячі вимушених повернень квитків. Лише в «Шереметьєво» скасували 171 рейс, а в «Пулково» – 90. Російська залізниця була змушена запустити додаткові поїзди між Москвою та Петербургом, а сама Росавіація, не знаходячи кращого виходу, радила пасажирам «користуватися залізницею, де це можливо».
Такий параліч не міг не позначитися на фінансах. За попередніми підрахунками російського видання «Коммерсант», яке опитало авіаційних експертів, прямі збитки авіакомпаній за дві доби колапсу могли сягнути 40 мільярдів рублів (близько $500 млн). Інші оцінки називають дещо скромнішу, але все одно колосальну суму у 20 млрд рублів (понад $250 млн). Важливо розуміти, що це лише верхівка айсберга, адже ці цифри не враховують збитків пасажирів, суміжних сервісних компаній та витрат державних служб, зокрема військових, які були змушені підняти в повітря авіацію та активувати системи ППО.
Обстановка в Шереметьєво, Москва
Цікаво порівняти ці втрати з вартістю самої атаки для України. Навіть якщо припустити, що всі запущені дрони були найдорожчими з наявних, як-от «Лютий» (вартість якого оцінюється приблизно в 200 тисяч доларів), то максимальна вартість нальоту з умовних 485 дронів могла б скласти близько 97 мільйонів доларів. Порівнюючи цю цифру з мінімальною оцінкою збитків РФ у 250 мільйонів доларів, тобто, співвідношення витрат і збитків становить щонайменше 1 до 2,5 на користь України.
На четвертому році повномасштабної війни ми, схоже, навчились тиснути на одне з найболючіших місць Росії – її залежність від авіасполучення. У країні з велетенськими відстанями, де до деяких регіонів потягом доводиться їхати по 3-4 дні, літак є безальтернативним засобом. Порушення роботи московського авіавузла, ключового хаба для всієї країни, створює загрозу, про яку вже почали говорити російські блогери – ризик поступової дезінтеграції та «феодалізації», коли зв'язок віддалених регіонів із центром фактично обривається.
НЕ ЛИШЕ АВІАГАЛУЗЬ: РЕАЛЬНІ ЦІЛІ УКРАЇНСЬКИХ ДРОНІВ
Хоча авіаційний колапс став найбільш резонансним наслідком атак, він був лише однією зі складових значно ширшого задуму. Українські Сили оборони цілеспрямовано працюють над знищенням військово-промислового потенціалу ворога, і кожна масована атака має конкретні цілі на землі.
Як зазначає військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко, економічний тиск на авіагалузь РФ є важливим, але не єдиним завданням: «Якщо подібні нальоти на сектор російських авіаперевезень набудуть системного характеру, ця сфера деградуватиме, а загальна економічна ситуація в Росії дедалі більше занурюватиметься в депресію. Однак головна мета все ж полягає в ураженні об'єктів, що залучені до виробництва зброї та боєприпасів».
Є офіційні повідомлення, на підставі яких і формуємо відповідні висновки.
«Серед останніх зафіксованих цілей – Краснозаводський хімічний завод, який спеціалізується на виробництві гладкоствольної зброї, патронів і боєприпасів. Також науково-дослідний інститут у Чебоксарах, який розробляє навігаційні модулі для використання в БПЛА, УМПК (універсальних модулях планування і корекції), реактивних системах залпового вогню тощо. Фактично йдеться про підприємство, що забезпечує точність і наведення російської зброї».
Олександр Коваленко наводить й інші приклади успішних ударів, завданих від початку липня 2025 року: «На початку липня, було уражено "Научно-исследовательский институт прикладной химии" в Сергієвому Посаді (Московська область), який займається виробництвом термобаричних бойових частин зі шрапнеллю для дронів "Шахед" і важкої вогнеметної системи "Солнцепек". У Ростовській області під удар потрапив "Азовський оптико-механічний завод" (АОМЗ), де виготовляються напівактивні лазерні головки самонаведення для авіаційних бомб КАБ-500Л і КАБ-1500Л, для ракет Х-29Л, Х-38, Р-27Т, а також оптико-електронні, тепловізійні та телевізійні системи для різних типів ракет і ПТРК. Окремо варто згадати удар по підприємству "Іжевський електромеханічний завод «Купол»", розташованому в Удмуртії, за 1300 км від кордонів України. Хоча цей завод відомий як виробник ЗРК "Тор", зараз він виконує масштабне замовлення на складання дронів типу "Шахед" під російською назвою "Гарпия-А1". Ще один приклад – атака на підприємство ПАТ "Енергія" в місті Єлець Липецької області. Там у повністю замкненому циклі виробляються літієві акумулятори та батареї для різних військових систем: від дронів до міжконтинентальних балістичних ракет».
Підсумовуючи, експерт підкреслює, що хоча верифікація ефективності кожного окремого удару ще триває, сукупний ефект цих атак є очевидним. Йдеться про системний і серйозний удар як по оборонно-промисловому комплексу, так і по важливих секторах російської економіки.
ПРОПАГАНДА VS РЕАЛЬНІСТЬ: ЕФЕКТИВНІСТЬ АТАК ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФРОНТ
Ключове питання, яке виникає після кожної масованої атаки, – це її реальна ефективність. Скільки дронів було запущено, скільки з них досягли цілей, а скільки були перехоплені російською ППО? Офіційний Київ традиційно не коментує деталі операцій, залишаючи простір для аналізу та припущень. Російська ж сторона, навпаки, поспішає звітувати про «фантастичні успіхи».
На думку Олександра Коваленка, довіряти російським зведенням не варто, адже вони є елементом інформаційної війни.
«Скільки саме дронів було запущено під час останніх атак, скільки з них ворог перехопив, а скільки досягли цілей – офіційної української статистики наразі немає. У публічному доступі є лише повідомлення з боку російської пропаганди, але довіряти цій інформації – справа марна. Ми чудово розуміємо, що ці зведення наповнені маніпуляціями, перебільшеннями й відвертою брехнею. Російська сторона систематично завищує як кількість нібито збитих дронів, так і загальну кількість апаратів, які, за їх твердженням, були запущені Україною. Наприклад, заява про майже 500 українських безпілотників виглядає сумнівною. Із практичного погляду ця цифра радше відіграє пропагандистську функцію, ніж відповідає дійсності. До того ж, росіяни заявляють про масове перехоплення цілей, але при цьому регулярно з’являються відео й фото з наслідками влучань – палаючі нафтобази, НПЗ, уражені підприємства військово-промислового комплексу. Ці підтверджені результати не стикуються з версією про нібито "успішну" роботу ППО».
Експерт переконаний, що ці атаки мають прямий і відчутний вплив на ситуацію на фронті.
«Особливо важливими є удари, внаслідок яких знищується унікальне виробниче обладнання. В умовах санкцій та ізоляції Росії від технологічного Заходу відновити такі виробничі лінії стає майже неможливо. Отже, кожен вдалий удар по інфраструктурі російського ВПК – це не просто тактична перемога, а стратегічне послаблення противника в довготривалій перспективі».
Більш глобальний огляд на ці атаки пропонує керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук. Він нагадує про концепцію, окреслену генералами Залужним і Забродським ще у 2022 році, – необхідність усунення «диспропорції у спроможностях».
«Вирішальним "центром тяжіння", який визначає перебіг війни, вони визнали "диспропорцію у спроможностях": допоки ворог може безкарно, без адекватної відповіді, завдавати ударів по цілях на всю глибину території нашої країни, ця війна може тривати роками… Знадобилося трохи більше двох років, аби диспропорція у спроможностях почала змінюватися… Поодинокі у 2022–2023 роках атаки ворожих стратегічних об’єктів, у 2024 році набрали системного характеру. Тобто удари Сил оборони України не просто мають на меті уразити які-небудь ворожі об’єкти в межах зони досяжності, проглядаються ознаки спланованої стратегічної операції з позбавлення ворога наступальних спроможностей».
Лакійчук поділяє удари по російській території на дві складові. Перша – вогневий вплив на ворожі тили, логістику та штаби. Такі удари створюють короткострокові «вікна можливостей» на полі бою. Друга складова набагато важливіша стратегічно, – це удари по воєнно-економічних об'єктах.
«Руйнація, наприклад, цеху з виробництва твердого ракетного палива хімзаводу, або крекінгової установки нафтопереробного комбінату, яка виробляє авіаційний гас, не має миттєвого результату… але знищення таких об’єктів б’є по виробництву, це дає значно триваліший ефект».
Військовий експерт підкреслює, що не варто шукати «кощієву голку», знищивши яку можна миттєво виграти війну. Стратегія України полягає в іншому: «Стратегія "переносу центру тяжіння на територію ворога" полягає в тактиці "тисячі порізів", коли якість проявляється від наполегливого й постійного тиску».
ВИСНОВОК
Масований наліт дронів 5–7 липня продемонстрував, що Україна вдосконалює свою стратегію асиметричної війни. Ця операція мала подвійний ефект. З одного боку, вона завдала прямої та відчутної економічної шкоди, паралізувавши авіасполучення та посіявши хаос у тилових регіонах РФ. З іншого, що значно важливіше, вона стала черговим етапом системної кампанії зі знищення російського військово-промислового комплексу. Кожен уражений завод, кожна знищена установка – це не лише мінус одна одиниця техніки на фронті, а й довгостроковий удар по здатності Росії виробляти нову зброю. Це не швидке рішення, а виснажлива тактика «тисячі порізів», яка повільно, але невпинно підриває сили ворога зсередини, змінюючи ту саму «диспропорцію у спроможностях» на нашу користь.
Мирослав Ліскович. Київ
Новини з передової