17 «Петріотів» Трампа: що насправді отримаємо для ППО найближчим часом
16.07.2025 10:30
Укрінформ
Орієнтуватися краще на інформацію не зі США, а з Німеччини, і розраховувати мінімум на дві батареї за кошти союзників
Системи протиповітряної оборони Patriot вже поспішають до України, анонсував у понеділок президент США Дональд Трамп. Вони – у переліку військового обладнання, яке планується надати Україні. «Це «Петріоти». Це повний комплект, з батареями», – заявив він. Причому аж 17, але чого саме – ракет, батарей, пускових установок – так ніхто й не зрозумів, навіть Пентагон. «Рекомендуємо звернутися за роз'ясненнями до Білого дому», – відповіли у відомстві на запитання медіа: то йшлося про 17 батарей чи 17 ракет?
Звісно, можемо зачекати і побачити на власні очі, бо ж президент США обіцяв, що передача відбудеться «дуже скоро, протягом днів». Та оскільки слова Дональда Трампа часом неточно передають його думки, і «кілька днів» можуть бути такими ж нечіткими, як «17 Петріотів», ми вирішили запитати експертів, на яке підсилення ППО об’єктивно можемо розраховувати насправді найближчим часом.
ДВІ-ТРИ БАТАРЕЇ У СКЛАДЧИНУ
17 «Петріотів» – найімовірніше, то 17 пускових установок цих ЗРК, вважає військовий експерт Олексій Гетьман і пояснює, як це прорахувати. До однієї зенітної батареї Patriot входять 4-8 пускових установок, кожна з яких має 4 ракети. 17 батарей по 4 – це 68 установок, а якщо по 8 – аж 136. «А їх в США всього 480, приблизно на 60 комплексів, – каже експерт. – Не варто себе обманювати, що нам прийдуть 17 комплексів». Тим більше, що до цієї кількості установок потрібно було б більш як 520 ракет. «І навіть удвічі більше, щоб були запасні. Ви вірите, що нам дадуть понад тисячу ракет PAC-3 (здатних збивати балістику – ред.)?» – каже Гетьман. Не дуже, бо всього станом на 2024 рік їх у Штатах вироблялося лише 600, розповідав нам нещодавно Олег Катков, головний редактор Defense Express. «Тож найімовірніше, мова про частини комплексів», – припускає пан Олексій.
17 батарей – це ще й дуже дорого, пояснює Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». «Європейські партнери не зможуть у короткостроковій перспективі стільки оплатити для нас (а Дональд Трамп наголосив, що вартість покриють союзники з НАТО – ред.), хоч би стільки ЗРК і було в наявності у Штатів», – говорить експерт. Тож за підсумками гучно анонсованої заяви американського президента орієнтуватися варто хіба що на її загальну тональність, вважає він, і на опосередковані дані. «Раз німці кажуть, що протягом кількох місяців можуть про щось домовитися з американцями, то, можливо, дійсно прискориться процес, – міркує він. – Попередня розмова канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з Трампом стала безрезультатною (вперше пан Мерц оголосив про бажання придбати ЗРК для України ще кілька тижнів тому – ред.)» Тепер є невеличка підстава сподіватися, що за кілька місяців таки матимемо кілька нових батарей. Не так нових, як додаткових: ймовірно, Німеччина заручилася обіцянкою, що їм виготовлять швидко нові, а ми отримаємо їхні, так би мовити, вживані. «Але ми на те не образимося. Хоч би вони вже доїхали», – каже Олексій Гетьман.
Фрідріх Мерц з візитом і подарунками Трампу в Білому домі, червень 2025. Фото зі сторінки DW на Фейсбуці
Буде два комплекси Patriot від Німеччини і ще, можливо, один – завдяки участі Норвегії (два чи три – бо аналітикам орієнтуватися доводиться на різні інсайди), які придбають у США, вважає Олег Катков. Наразі відомо, що Нідерланди, Данія та Швеція оголосили про намір взяти участь у плані США щодо закупівлі американської зброї (зокрема, ППО) для нас. «Також у переліку країн, які можуть взяти на себе постачання, фігурувала Норвегія», – нагадує Катков. Минулого року, до слова, уряд Нідерландів ініціював співпрацю з союзниками для формування спільної батареї зенітного ракетного комплексу Patriot для передачі Україні. Погодив виділення трьох пускових установок та радіолокаційного комплексу. Інші країни мали б надати пункт управління, додаткові пускові установки та допоміжне обладнання, але за три місяці зусиль залучити до проєкту так нікого й не вдалося, тож Нідерланди передали лише власну частину елементів, без формування окремої батареї ЗРК. Вони вже і так віддали максимум і мають десь дві батареї», – розповідає Олег Катков.
Питання – як купуватимуть ЗРК. Є два механізми купівлі, пояснює експерт: замовити за стандартною процедурою, пройшовши всю бюрократію, і чекати. «Це довго. У 2024 році Німеччина вже зробила замовлення на 8 батарей і вони вже понад рік їх чекають», – говорить Катков. Тому може йтися про інший спосіб – принаймні, технічно він реальний: зараз замовлять ще два додаткові комплекси в США, а коли надійдуть перші два з попереднього замовлення, нам передадуть – хоч старіші, хоч і нові. «І в результаті такої рокіровки поставка відбудеться для нас швидше, – каже пан Олег. – А може і за рахунок того, що, коли вони розумітимуть, що перші дві батареї прибудуть, скажімо, на початку 2026 року, вирішать, що можна вже вивільнити деякі трохи раніше з власних запасів». Щодо швидкого отримання протягом – хай не найближчих днів, але місяців – то це найбільш реалістичний сценарій, впевнений Катков.
Як вже знаємо, рішення про передачу систем ухвалять протягом «кількох днів або тижнів», днями повідомляв міністр оборони ФРН Борис Пісторіус. Тривають переговори з головою Пентагону щодо деталей, а як тільки угоду підпишуть, першу систему можна буде відправити Києву за кілька місяців, пояснював він.
Потім, щоправда, постане питання персоналу до нових батарей. «Найвірогідніше, потребуватимемо нових операторів, яких треба буде навчити. Хоча можливо, резервні фахівці вже є», – каже він.
ПІДСИЛЕННЯ ППО – ВІДСОТКІВ НА 15
Якщо дочекаємось хоча б два німецькі комплекси, матимемо загалом 10 і це – дуже непогано, говорить Олексій Гетьман. Так, загалом, як писало видання NYT у травні, зараз Україна має вісім комплексів Patriot. Багато це чи мало, можна прикинути на прикладі Швейцарії, говорить Павло Лакійчук. Вона ще в 2022 році замовила 5 батарей таких ЗРК. «Підрахували, що вони закриють 25% повітряного простору країни, – розповідає Лакійчук. – А ще 75% треба закрити за допомогою F35». 35 літаків Берн замовив в одному пакеті. А до кінця літа мають остаточно домовитися ще й про п'ять IRIS-T SLM, якими вирішили посилити небо додатково.
Площа Швейцарії – 41 285 км². України, якщо відняти тимчасово окуповані території 114 000 тис. км² (114,001 тис. км²+17.6 км² або 18,88% площі станом на 15 липня, за даними DeepState) – майже 490 000. Тобто нам треба захистити площу майже у 12 разів більшу, ніж у Швейцарії. «А ми маємо 8 батарей плюс наші півтора десятка F16 (точна кількість літаків не є відкритою інформацією, на березень було відомо про отримання мінімум 12 F-16 від Данії та двох партій невідомого обсягу від Нідерландів – ред.), – каже Лакійчук. – Це дає загальне розуміння масштабів – отака наша «маленька Швейцарія».
«Петріот» в Альпах. Ілюстрація www.rtx.com
Рік тому президент Володимир Зеленський говорив під час пресконференції, що для повного закриття неба нам потрібно 25 систем Patriot. Пара додаткових дозволить прикрити деякі діри. «Установки переміщуються, думаю, нові робитимуть те саме. Прикриватимуть, можливо, логістичні шляхи отримання нами зброї, – міркує Олексій Гетьман. – Це підсилить наше ППО на 15%».
А далі постає наболіле питання – забезпечення цих комплексів ракетами. Яких, коли на Київ летить, скажімо, 6 балістичних ракет, потрібно використати мінімум 12 за раз. Днями з’явилася дещо обнадійлива новина – у Німеччині починається випуск власних ракет до американських ЗРК. Нова лінія запрацює лише у вересні 2026-го, нагадує Олег Катков, тобто нагальних проблем це не вирішить. «У 2027-му планували вийти на показник – 15 ракет на місяць», – каже експерт. І це виробництво буде також залежати від тих самих постачальників запчастин, вузлів та агрегатів, що й американські лінії. Тобто потужності виробництва ракет не розженеш більше, ніж зможуть розігнатися всі одночасно виробники їх компонентів. «І там заплановано виробляти ракети PAC-2 GEM-T. Вони працюють проти літаків і крилатих ракет, а от проти балістичних ракет – зі значно меншою ефективністю», – пояснює Катков. Бо призначені насамперед для перехоплення аеродинамічних цілей на дальності до 160 км, а балістичні – теж можуть, але не завжди гарантовано знищують їх бойову частину. Ракети хороші і починання корисне, але гостра проблема склалась з іншим – протиракетами RAC-3 MSE, і до її вирішення поки не наближаємось.
А ще дуже, на позавчора – далекобійні ракети типу «Томагавк», зауважує Олексій Гетьман.
Ракета «Томагавк» у польоті. Фото: Raytheon
«Вони могли б суттєво змінити ситуацію і в країні, і безпосередньо на лінії боєзіткнення, – вважає він. – Важливо було б отримати від США кілька сотень «Томагавків», яких у Штатів більше 2500, і AGM-158 JASSM, які мають дальність ураження від 360 до 980 км». І після попередніх заяв Дональда Трампа у наших аналітиків з’явились думки, що далекобійні ракети – вже не табу. Мовляв, бо господар Білого дому особисто образився, розлютився і мало не закликає бомбити Москву. Та після 14 липня настало 15-те і все змінилось. Дональд Трамп знову виступив із заявами для медіа і пояснив, що США не планують надавати Україні ракети дальнього радіуса дії.
Але є й хороші новини. Станом на 16 липня президент США не зрікся попередніх обіцянок, а підтвердив, що перші ракети Patriot уже відвантажуються союзникам, повідомляє видання Reuters.
«Вони надходять із Німеччини, а потім замінюються Німеччиною. І в усіх випадках Сполучені Штати отримують повну оплату», – сказав Трамп учора на авіабазі Ендрюс. Чекаємо.
Тетяна Негода, Київ
Перше фото www.nato.int
Новини з передової