Пам’яті стрільця з Переяславщини Костянтина Палатного
Хвилина мовчання
11.08.2025 09:00
Укрінформ
Незадовго до загибелі він подзвонив, аби попрощатися
У вересні 2023 року у Переяславі попрощалися з загиблим на війні 44-річним захисником Костянтином Палатним. Його призвали на військову службу у травні того ж року. Воїн служив стрільцем у стрілецькому батальйоні й загинув унаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі селища Опитне Донецької області.
Помолитися за свого захисника та провести його в останню дорогу прийшли рідні, знайомі, військовослужбовці, представники влади та жителі міста. Чин похорону відбувся в Успенському соборі. Востаннє військові почесті Костянтину Палатному віддали на Заальтицькому цвинтарі.
Щирі співчуття матері, брату та близьким загиблого висловив голова Переяславської громади Вячеслав Саулко.
«Наша Алея Героїв, на жаль, поповнилася ще одним захисником, який віддав найдорожче – своє життя за свободу та незалежність України. Він тепер один із тих воїнів-янголів, які спочивають в нашій громаді, і ми завжди будемо пам’ятати їхній подвиг. Щодня ми отримуємо страшні звістки, в Україні загинули сотні тисяч людей. Але півтора року над нашою громадою чисте спокійне небо. Я хочу, щоб кожен із вас завжди пам’ятав, завдяки кому все це, щоб кожен, проходячи біля могили чи біля Алеї Слави, зупинився і віддав їм шану», – сказав міський очільник.
До присутніх звернувся старший офіцер відділення рекрутингу та комплектування І відділення Бориспільського РТЦК та СП, капітан Андрій Загнойко.
«Ми живемо у важкі часи, коли сам факт існування української нації під загрозою. Костянтин, як і кожен чоловік-українець, постав перед вибором: зректися свого громадянства і тікати або вчинити як справжній чоловік. І він вчинив так, як мусив – взяв до рук зброю і став на захист Батьківщини, громади, сім’ї. На жаль, війна забирає найкращих із нас. Цією страшною ціною нам дається незалежність, право бути українцями, говорити українською, бути вільними людьми вільної країни. Ми маємо це пам’ятати і дякувати. Дякувати, зустрічаючи матір і згадуючи його», – наголосив військовий.
Згорьована мати розповіла, що коли Костянтину вручили повістку, він відразу пішов до військкомату і пройшов медкомісію: «В нього була одна нирка, і остеохондроз, і хтозна скільки хвороб, він міг не піти, але пішов. Дивлюся на телефон і все здається, що от-от він подзвонить».
Брат Вадим згадує про Костянтина, як доброго чоловіка, який любив життя.
«Він працював у Польщі, у Чехії, і тут на будівництві, а в Україну повернувся у січні, просто перед початком війни. Востаннє він мені зателефонував за чотири години до смерті. Попрощався. Там уже було дуже страшно. Перед цим він три дні був на «нулі», поряд у окоп попав снаряд, і хлопці загинули. Сказав тоді: «А нас Бог милував». Не милував…», – журиться брат загиблого.
Рідним Костянтина Палатного військові урочисто вручили прапор, яким було покрито його домовину. На честь Героя небо тричі пронизав стрілецький салют.
Солдат Палатний Костянтин Олександрович нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна шана і слава воїну!
Фото з сайту Proslav
Новини з передової