Пам'яті поліцейського Михайла Потьомкіна
Хвилина мовчання
25.09.2025 09:00
Укрінформ
Був щирим чоловіком і умів бачити в людях гарне
Михайло народився 3 листопада 1992 року в Одесі. Був дружелюбною та комунікабельною дитиною, займався бойовими мистецтвами.
«Коли він пішов до армії, то служив у внутрішніх військах, бо прагнув здійснити свою мрію – стати правоохоронцем і допомагати людям», – розповів хрещений.
Михайло закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ. Почав працювати у поліції у 2017 році, обравши конвойну службу.
Диякон Одеської Народної Церкви Анатолій Бровченко зазначив, що робота правоохоронця була мрією його приятеля.
Товариші по службі згадують, що поліцейський, який мав лідерські якості, вирізнявся високим почуттям відповідальності за доручену йому роботу і працював, не рахуючись з особистим часом.
Вони відзначають професіоналізм і принциповість чоловіка та його здатність діяти впевнено навіть у найскладніших ситуаціях. За словами колеги Ганни Бабіч, правоохоронець був гарним товаришем і побратимом.
«Він був для нас взірцем. Усі завдання виконував із такою віддачею, що в нього варто було повчитися», – заявив товариш по службі Андрій Бойченко.
Днем, який обірвав життя Михайла, стало 18 листопада 2024 року. Тоді росіяни вдарили по Одесі балістичною ракетою, через що захисник отримав поранення, несумісні з життям.
Церемонія прощання з ним пройшла 20 листопада 2024 року.
Ті, хто знав Михайла, пам’ятатимуть про нього як про чоловіка, який безмежно любив людей, був чутливим до них і який глибоко вірив у Бога.
«Він був шукачем Бога і справжнім християнином. Завжди хотів бути корисним і не хотів намарне витрачати жодного дня», – зазначив знайомий Роман Медяник.
Анатолій Бровченко розповів, що Потьомкін, який був парафіянином їхньої церкви, брав активну участь у їхній волонтерській діяльності.
«Він був дуже щирим чоловіком, який вмів бачити в людях щось гарне. Це було дуже виразним. Я навіть навчався в нього цьому», – сказав він.
Знайомий Юрій Лисюк заявив, що пам’ятатиме про Михайла як про гарну, дуже світлу, розумну, пряму та справедливу особистість.
«Він постійно намагався навчитись чомусь новому та цікавився усім, хотів стати справжньою, багатогранною людиною. Якою він і став… Нам буде тебе дуже не вистачати, друже», – зазначив Лисюк.
Близькі навіть називали правоохоронця «Міша-кроха», тому що він, попри свою маскулінність, був ніжним.
«Він любив правду. Хотів, щоб всім було добре, любив мріяти про майбутнє, про те, коли закінчиться війна, прийде мир, як він буде допомагати людям», – сказала мама.
«Михайло Потьомкін, ти назавжди залишишся у наших серцях! Спи спокійно, мій друже. Дякую за службу – ти був волонтером з Богом у серці і хорошим поліцейським», – заявила знайома Тетяна Бабенко.
Честь і пам’ять!
Фото: Фейсбук-сторінка Михаил Потьомкин, Фейсбук-сторінка Роман Медяник, Фейсбук-сторінка Yurii Lysyuk, Нацполіція
Новини з передової