Принципове питання: в Росії справді закінчується броня? І що це означає?
22.10.2025 12:01
Укрінформ
OSINT-аналітики фіксують лише скорочення запасів агресора. Але чи справді дрони «помножили на нуль» танки у сучасній війні? Не факт…
Від початку повномасштабного вторгнення розмови про те, що у Росії от-от щось закінчиться, лунають із завидною регулярністю. Ми неодноразово чули про вичерпання людського ресурсу, неминучий дефіцит ракет і, звісно, про гори спаленої бронетехніки. Проте ворог продовжує воювати, і через це у багатьох складається протилежне, фатальне враження: ресурси для війни в агресора – нескінченні.
Останнім часом OSINT-аналітики та незалежні дослідники знову почали говорити про те, що на російських базах зберігання танки «знову закінчуються». Це піднімає два фундаментальних питання. По-перше, чи це справді так, і на чому ґрунтуються подібні висновки? А по-друге, наскільки ця зброя взагалі залишається ефективною у сучасній війні, де, як багато хто вважає, дрони «множать на нуль» танки, нівелюючи їх колишнє значення?
РАХУНОК НА ЗАЛІЗО: ЩО СУПУТНИКИ КАЖУТЬ ПРО РОСІЙСЬКІ ЗАПАСИ
Основою для тверджень про вичерпання російських арсеналів слугують переважно розслідування, базовані на аналізі супутникових знімків та відкритих даних (OSINT). Один з таких дослідників, відомий як Jompy, заявив, що Росія вже вичерпала понад половину своїх запасів бронетехніки та артилерії. (зазначимо, що про «половину» говорили і два роки тому). Його аналіз показує, що для ведення війни проти України росіяни відновили 4 799 танків із 7 342 довоєнних, що знаходились на базах зберігання. Таким чином, на складах залишилося лише 35% від довоєнної кількості цих машин. Найчастіше з баз відновлення поверталися старі радянські моделі: Т-80Б/БВ (1 409 одиниць), Т-72Б (1 251 машина) та Т-62 (1 048 одиниць).
Водночас процес відновлення більш сучасних або рідкісних зразків відбувається значно повільніше, або ж їхні запаси вже вичерпані. Згідно з дослідженням, з баз зберігання знято:
• Т-90 – 112 зі 112 довоєнних одиниць;
• Т-80У/УД – 111 зі 193;
• Т-72 «Урал»/А – 582 з 1 142;
• Т-64 – 110 з 752;
• Т-54/55 – 176 з 313.
Ситуація з іншою бронетехнікою подібна. З довоєнних 7 121 БМП-1/2/3 росіяни вже відновили 4 999 одиниць, залишивши на базах лише 35% від початкових запасів. Бази зберігання бронетранспортерів також значно спорожніли. Їх залишок оцінюється у 45% від довоєнної кількості. З 11 198 одиниць різних типів (БТР-60/70/80, МТ-ЛБ та ін.) росіяни вже мобілізували 6 161.
https://t.co/sgiSrw76IJ pic.twitter.com/isIXUc9CLf
— Jompy (@Jonpy99) October 7, 2025
Дослідники зазначають, що така кількість зниклої з баз техніки не дивує, адже російська армія стикається з колосальними втратами, значна частина яких пов’язана з ураженням безпілотними комплексами.
ВТРАТИ, ВИРОБНИЦТВО І «ТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯ»
Щоб усвідомити масштаб проблеми для РФ, варто згадати стартові позиції. Напередодні вторгнення, за оцінками огляду Military Balance (IISS), російська армія мала понад 10 тис. танків різних типів, включно зі старими та несправними на зберіганні. Інші оцінки станом на 2020 рік давали цифру близько 12 тисяч одиниць плюс з урахуванням 7300 танків у запасах. Загальна чисельність основних бойових танків у строю оцінювалася західними експертами у 3-4 тисячі одиниць.
Але з лютого 2022 року Кремль зазнав величезних втрат. Аналітична група Oryx, яка веде підрахунок лише на основі підтверджених фото- і відеодоказів, зафіксувала втрату Росією понад 4 тисяч танків (знищені, покинуті, захоплені). Дані НАТО свідчать про ще більші втрати: станом на зараз країна-агресорка втратила приблизно від 4 000 до 9 000 бойових танків та 20 000 броньованих машин.
Ці шалені втрати змусили росіян змінити тактику.
Якщо у перші роки повномасштабної війни та під час найзапекліших боїв, за даними IISS, Росія втрачала приблизно по 116 танків на місяць (у 2024 році), то зараз ситуація інша. За даними українського Генштабу, за вересень 2025 року армія РФ втратила 68 танків – найнижчий показник з початку війни. Але, як зазначає військовий експерт Олексій Гетьман, це не означає, що українські військові погано працюють по ворожій техніці. Це означає, що загарбники стали менше її застосовувати, вони броню бережуть. Зараз наступальні дії переважно ведуться силами піхоти.
Олександр Коваленко підтверджує цю тенденцію. За його словами, зараз РФ втрачає близько 60-65 одиниць на місяць. «Так, це не багато, бо раніше вона втрачала до 259 танків. У жовтні 2023 року взагалі був рекорд – більше 500 танків було знищено, пошкоджено або затрофеєно. Таких цифр ми більше не побачимо», – каже експерт. І додає, що втрати знизилися не тому, що противник став краще воювати, а його танки стали «важкопробивними», бо броня міцна: «А тому, що їх у Росії на озброєнні так мало, що почалася тотальна економія».
За даними НАТО, Росія випускає близько 130 танків на місяць (приблизно 1 600 на рік). Однак Коваленко уточнює, що мова йде переважно про відновлення та модернізацію, а чистого виробництва нових танків (Т-90М) на єдиному підприємстві «Уралвагонзавод» вкрай мало. «Виробляється всього шість-дев’ять, щонайбільше 11 танків на місяць», – пояснює він.
Попри це, Коваленко застерігає і від надмірного оптимізму: «Як на мене, ці аналітики (що стверджують, ніби танків у запасі в рашистів більше немає, – ред.) дещо прикрашають ситуацію». За його оцінками, у РФ загалом на складах є більш ніж 3000 танків, з яких понад 1600 ще можна відновити (решта машин – це донори запчастин, – ред.). Це, зокрема, близько 400 одиниць Т-62, майже стільки ж Т-64 (хоча з їх відновленням будуть проблеми), а також запаси Т-72, Т-80 та Т-54/55».
Проте, навіть з цим уточненням, висновок Коваленка невтішний для РФ: «Так, Росія виснажена, вже пройдена точка неповернення. Такої кількості танків, яка була до повномасштабного вторгнення в Україну, у РФ більше не буде ніколи».
І ця криза стосується не лише танків, але й іншої броні.
«Росії не вистачає ББМ, БТР, БМП, БМД», – каже військовий експерт.
Дефіцит торкнувся і легших броньованих автомобілів. «Коли починалося повномасштабне вторгнення, підрозділи російських військ роз’їжджали не просто на БТР – у них були "Рисі", "Тигри", КамАЗ "Лінза", КамАЗ "Постріл" та інші броньовані автомобілі. І де все це зараз? Знищено!» – акцентує Коваленко. Виробляти нові РФ не може через залежність від західних компонентів. Наприклад, двигун у «Тигра» був американський, а «Рись» – це, по суті, аналог італійського Iveco. В результаті, як зазначає експерт, ворог змушений пересідати на незахищені цивільні транспортні засоби. «Російські війська переважно пересіли на легкі транспортні засоби – "Жигулі", "УАЗіки", "Ниви" тощо. Це для них проблема, яка виникла на межі 2024-2025 років», — резюмує оглядач групи «Інформаційний спротив».
«КОРОЛЬ ПОМЕР?», АБО ДРОН ПРОТИ ТАНКА
Друге, не менш важливе питання – наскільки взагалі потрібен танк на сучасному полі бою? Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявляв, що російсько-українське протистояння абсолютно змінило характер війни. Перемога, за його словами, тепер цілковито залежить від можливостей випереджати противника в технологічному розвитку. Завдяки безпілотним системам і цифровим технологіям, традиційні види озброєнь «відходять у минуле».
Найстрашнішим ворогом танка став копійчаний FPV-дрон. «Нині можемо спостерігати, як FPV-дрон середньою вартістю кілька сотень доларів знищує танк вартістю 3 мільйони доларів», – зазначає Олександр Коваленко. Він підкреслює, що це дешевше за будь-який ПТРК, і «навіть якщо треба задіяти 10–15 дронів… за собівартістю таке використання набагато вигідніше». Його висновок категоричний: «У тебе може бути тисяча танків, але якщо у противника є п’ять тисяч БпЛА, ти залишишся ні з чим».
З ним погоджується Роберт «Мадяр» Бровді: «Вже не залишилося такого танка у світі, котрий не зупиняється від ураження… дроном вартістю триста-чотириста доларів».
Причина вразливості – у самій конструкції танків. Вони розроблялися тоді, коли атака очікувалася здебільшого спереду та з флангів. Тому інженери посилювали лобову броню та башту, але економили на товщині броні зверху та ззаду. Саме в ці вразливі зони і б’ють FPV-дрони.
Навіть хвалені американські Abrams, як зазначає гендиректор ТОВ «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас, можна знищити FPV-дронами.
Через цю вразливість класичне застосування танків – прорив колонами, як у Другій світовій чи під час операції «Буря в пустелі» – «вже не варіант».
Тож чи означає це повну смерть танка на бойовищі? Експерти вважають, що ні, але його роль кардинально змінилася.
По-перше, танк перетворився на засіб вогневої підтримки, таку собі «надпотужну снайперську гвинтівку на гусеницях», як висловився Олексій Гетьман. Танк має перевагу над артилерією, оскільки б’є прямим наведенням, а не по навісній траєкторії. Голова ради резервістів ЗСУ Іван Тимочко підтверджує: танки залучаються для підтримки піхоти та знищення вогневих вузлів противника на лінії фронту. Проблема №1: як захистити його від БПЛА?
По-друге, через дефіцит артилерії росіяни змушені використовувати танки як ерзац-артилерію. Про це кажуть одразу кілька експертів. «Зараз їхні танки працюють із закритих, замаскованих позицій як артилерія», – зазначає ветеран морської піхоти Юрій Микуляк. Коваленко додає, що так використовують навіть новітні Т-90М «Прорив». «Це не функціонал, звичайно ж, танка… але через дефіцит артилерії росіяни змушені їх використовувати саме так», – пояснює він.
Експерти сходяться на тому, що танк як клас військової техніки не зникне. «Звісно, від їх застосування ніхто не відмовиться», – каже Коваленко. Йому думку доповнює військовий експерт Анатолій Храпчинський: «Танки не відійдуть у минуле, але дещо зміниться їх тактичне застосування. Танк – це важка броньована техніка, яка все одно буде необхідною для прориву позицій, остаточного заходу військ, прикриття піхоти».
Ключ до виживання танка – адаптація. Відставний полковник британської армії Геміш де Бреттон-Гордон теж закликає не скидати танки з рахунків. Він наголошує, що втрати несуть здебільшого старі танки (і радянські, і західні), не підготовлені до нового характеру бойових дій. «Належним чином оснащений сучасний танк з власним обладнанням для постановки перешкод [РЕБ] та автоматизованими системами активної оборони, які можуть збивати ракети, не кажучи вже про безпілотники, що повільно летять, виживе та переможе», – пише він. Як приклад, він наводить ізраїльські танки «Меркава», які успішно протидіяли безпілотникам ХАМАС та «Хезболли».
ВИСНОВОК
Аналіз даних OSINT та оцінки фахівців малюють чітку картину: твердження про вичерпання танкових арсеналів Росії мають реальну основу, підтверджену супутниковими даними та аналізом втрат. «Точка неповернення» пройдена, і РФ вже ніколи не зможе відновити свій довоєнний танковий парк, її промисловість нездатна компенсувати втрати. Це змушує її економити техніку, воювати піхотою та використовувати для штурмів цивільні автівки.
Але танк не помер, і у ворога танки ще є, але його роль на полі бою докорінно змінилася. Епоха масованих танкових проривів минула. В сучасній «війні дронів» танк перетворився на мобільну артилерію, потужну снайперську платформу та засіб підтримки піхоти.
Мирослав Ліскович. Київ
Новини з передової